Міф 1. Сопілка робиться з поліна на коліні.
Насправді, виготовлення сімейства сопілок є високотехнологічним, багатоетапним і складним процесом, який потребує залучення спеціального обладнання та фахових навиків висококваліфікованих майстрів, яких в Україні на сьогодні одиниці. Є лише декілька майстрів, які володіють технікою виготовлення професійних сопілок. Деякі з них співпрацюють з компанією Акрополіс.
Першим етапом є закупівля і підготовка деревини.
У ХХІ ст. деревина для дерев᾽яних духових інструментів − це рідкісний і коштовний матеріал. Переважно, для сопілок використовують клен, грушу, черешню, висушені природнім або вакуумним способом протягом 5−10 років.
Другим етапом у виготовленні інструмента є селекція деревини для відбору найбільш відповідної. Зі 100% матеріалу, акустичним та іншим властивостям відповідає лише близько половини.
Третім етапом є проварювання деревини у парафіні протягом 72 годин для отримання матеріалом водовідштовхувальної властивості.
Четвертий етап − це момент перетворення заготівки в трубку, в якій висвердлюють внутрішній канал, а зовні декоративно її обробляють, надаючи естетичної форми.
П᾽ятий етап є кульмінаційним і визначальним для якості майбутнього інструмента. На цьому, найбільш відповідальному етапі, провадиться робота над лабіумом, від якого всеціло залежить звукові характеристики інструмента.
На завершальних етапах інструменти проходять процес темперування (вистроювання в певній системі), і аж тоді піддаються експертній оцінці.
Міф 2. Сопілка − найдешевший інструмент.
Сопілки існують у різних стандартах, вартість на які формується під впливом чітко сформульованих практичних і естетичних вимог. Як один з найпоширеніших музичних інструментів в Україні, сопілка асоціюється здебільшого зі шкільним інструментом демократичної цінової групи. Однак насправді, виготовлення сопілок поділене на окремі сегменти, які можуть задовільнити різні потреби: шкільні, учнівські, студентські і професійні концертні інструменти, ціна на які не рідко сягає 20 000 гривень.
Інструментобудування − це розвинена в світі культура, наближена більше до мистецтва, аніж до простої мануфактури. Фабрика Акрополіс намагається враховувати найрізноманітніші потреби й можливості любителів цього національного інструмента.
Міф 3. Сопілка – атрибут мавок, пастухів і раннього естетичного виховання.
Стереотип калинової сопілки міцно прив’язав образ інструмента до теми етнічної традиції. Сама по собі багата і глибока, як і традиція пастухування, невід’ємним елементом якої є імпровізування на флейтових інструментах, на сьогодні вона є далеко не єдиною сферою в якій сопілки успішно функціонують. Також поширення інструмента серед дошкільнят, в підготовчих класах духових інструментів, загальноосвітніх та музичних школах не обмежує його функцій в музичній культурі України. На зламі ХХ-ХХІ ст. сопілка розвивається у сфері академічній, концертній і науковій. Спеціалізовані класи сопілки існують на всіх рівнях музичної освіти − від музичної школи до музичної академії, так, що сопілкарі можуть отримати ступінь бакалавра, магістра й аспіранта.
Міф 4. Сопілка – легкий в опануванні інструмент.
Є ряд інструментів дуже привабливих простотою видобуваня звука. Серед них − фортепіано, гітара, бандура, група ударних, а серед духових − поздовжні флейти, до яких належить і українська сопілка. Це одна із причин якнайчастішого вибору саме її як початкового або аматорського інструмента. Початок і справді заохочує до подальших вправлянь. Але, як і в процесі опанування будь-якого іншого інструмента, виконавець проходить все складніші етапи. Оволодіння сопілкою на майстерному рівні потребує опанування цілого ряду технік: виконавського вдиху/видиху, інтонування (отвори в сопілці дають лише орієнтовнй поділ звукоряду, досконалі пропорції якого досягаються виконавцем завдяки тренованому слухові, диханню і додатковим аплікатурним комбінаціям), артикуляції, пальцевої моторики, а також кординації усіх цих технік для виразного озвучення справжньої музики. Орієнтовно, для цього потрібно декілька тисяч годин вправлянь.
Міф 5. Сопілка − інструмент для фольклору, колядок і дитячих мелодій.
Сопілка є єдиним у світі запатентованим хроматичним, безклапанним духовим інструментом. ЇЇ діапазон (до трьох октав), інтуїтивна аплікатура (яка однак ускладнюється у верхньому регістрі) звукові характеристики відносять її до групи віртуозних духових інструментів. Майстерне опанування сопілкою уможливлює музиканту будь-який рівень музичної експресії.